Не можу уявити свої грядки без баклажанів. Це дуже смачний і корисний овоч. Ціную їх за можливість приготувати масу смачних та надзвичайно корисних страв. Вживання в їжу баклажанів знижує рівень холестерину в крові. Також плоди містять цілу низку вітамінів, багато калію, білок, крохмаль, органічні кислоти та мікроелементи.
Баклажан, як відомо, – родич помідора. Вирощують його у нас на Україні та у Європі як однорічну рослину. Але насправді баклажани добре зимують в країнах Азії та дають урожай протягом двох років.
Батьківщиною баклажану є Південно-Східна Азія. В Індії та Бірмі досі зустрічаються баклажани в дикому виді. Саме з Індії вони розпочали свій хоровод по всій планеті. Жителі Полінезійських островів обсаджують свої будинки цим дивом, прикрашають сади, огорожі. Плоди баклажанів на вищезгаданих островах виростають вагою понад 3 кг.
Вже скоро розпочнеться сезон посіву насіння, тому хочу коротко розповісти про основні нюансі вирощування.
Вирощую баклажани через розсаду без пікірування, висіваю частину насіння у ящички та вирощую розсаду на підвіконні. Іншу частину висіваю прямо у тепличку. Пікірувати баклажани не бажано, тому що вони погано переносять пересадку, через що приблизно на місяць затримується їхнє зростання. Сіяти можна з кінця лютого, але найкраще посіяти у середині березня. Я роблю так, у 20-х числах лютого висіваю 15-20 насінин ранньостиглого сорту. Цієї кількості буде достатньо для отримання раннього врожаю. Усі інші сорти висіваю після 15 березня.
Насіння висіваю, залишаючи між рядками відстань у 3-4 см, а між рослинами – 1-2 см. Для проростання насіння потрібна температура повітря близько 22-25 градусів, а після появи сходів її необхідно знизити до 18-20 градусів. Якщо рослини на підвіконні витягуються підсипаю їх землею. У теплиці чи парникові рослини витягуватися не будуть, тому що їм буде достатньо світла. Найкращий вік для розсади баклажанів – 60 днів. Загартувавши її, починаю в середині травня висадку у відкритий ґрунт. Ділянку для розсади вибираю добре освітлену, захищену від вітру і, звичайно ж, родючу.
Розсаду висаджую за схемою 40 на 60 см. Подальший догляд зводиться до прополок та поливу. Найбільша складність у період вегетації – це колорадський жук. Тут є два варіанта – кропити або регулярно збирати жуків вручну. Обприскувати рослини бажано біопрепаратами, адже не хочеться себе труїти хімією.
Отримати насіння для посіву із баклажана дуже непросто. Але є один дуже простий спосіб. Може, хтось захоче скористатися моєю порадою. Я розрізаю баклажани на чотири частини і ставлю в тепле місце бродити. Коли вони перебродять, шкірка добре відокремлюється від м’якоті та від насіння. Далі залишається промити насіння і просушити при температурі не вище 30 градусів.
Баклажани, вважаю, треба вирощувати самим – це безпечніше для здоров’я. Хто знає чим на полі обробляли магазинні плоди. Адже велику площу від колорадського жука, як правило обробляють хімією, бо вручну зібрати жуків нереально.
Тож нам завзятим городникам залишається тільки вибрати хороші сорти і вперед вирощувати. Окрім традиційних фіолетових баклажанів я вирощую білі, зелені, жовті, червоні та смугасті.
Минулого сезону мені сподобався сорт Кашалот. Це ранньостигла новинка, від сходів до початку плодоношення 105 днів. Кущ низький, плоди циліндричні, масою до 300 г. Забарвлення у них темно-фіолетове. Сорт стійкий до сухої гнилі плодів.
Як завжди, гарно вродив у минулому році баклажан Для Шашлика. Цей сорт середньостиглий, має компактні кущі висотою 50 см. Плоди темно-фіолетові, циліндричні, довжиною до 17 см, з відмінним смаком, без гіркоти, вагою 150 г.
Одним з перших починає плодоносити баклажан Бузковий Туман. Від повних сходів до технічної стиглості 93 дні. Кущ компактний, висотою 50 см, відмінні результати дає у теплиці. Плоди циліндричні, світло-бузкові, глянсові, довжиною 15 см. діаметром 4 см, масою 200 г. М’якуш білий, без гіркоти.
Сподобався і смугастий середньостиглий сорт Матросик. Кущі висотою до 60 см, плоди овально-грушоподібної форми, довжиною 15 см, діаметром 10 см. Маса плода до 250 г, забарвлення плода в технічній стиглості біле з яскраво вираженими бузковими смугами, розташованими по всій довжині плода. М’якуш білий, без гіркоти. Відрізняється чудовим смаком смажених страв, соте, ікри та маринованих баклажанів.
Тайський круглий зелений – має круглі плоди до 200 г, зеленого кольору. Незвичайне забарвлення і кругла форма робить цей сорт екзотичним. На перший погляд, навіть не скажеш, що це баклажан. М’якуш білий, щільний, високих смакових якостей. Щоб був кращий врожай, сорт треба формувати у два пагони.
Дуже красивий і незвичайний сорт із Таїланду Кумарі Шрі Ланка. Це пізній сорт, плодоносити починає у кінці серпня . Вага кожного плода 300-400 г. Плоди сніжно білі, круглі, ребристі. Плоди дуже смачні, можна не чистити від шкірки. Смажені плоди нагадують м’ясо. А які вони смачні запечені на грилі!
Справжнім відкриттям для мене став сорт з Японії – Мітойо. Насамперед, його перша перевага, це врожай понад 20 кг з м2. Кущ заввишки до 1 м, плоди можуть бути овальними або капле видними. Також мають різну форму. Шкірка дуже тонка, без гіркоти, навіть можна не чистити. Вага плодів до 1 кг і більше. М’якуш ніжна і солодка, рекомендую спробувати у сирому виді. Так так, цей сорт можна їсти у сирому виді і він дуже солодкий. Скуштувавши його, ви перевернете свої думки про баклажани і точно захочете їх вирощувати. Цей сорт у Японії маринують, а також запікають і жарять. Це найсмачніший баклажан, який я пробував і вам усім рекомендую його спробувати.
Спробуйте і ви посадити та виростити ці екзотичні баклажани. Кожен сорт має різний і неповторний смак. Спробуйте екзотичні баклажани і відчуйте справжній смак маринованих, смажених та запечених плодів. Якщо вас зацікавили баклажани із моєї колекції, я з радістю готовий поділитися насінням.