10.00₴
У пакетику: 1 грам
Багаторічна трав’яниста пряно-ароматична рослина, яку багато хто знає під назвою «лимонна трава», «трава-медовка», «м’ята холодна», «бджолина м’ята». Стебло висотою 40-90 см, листя насичено-зелене, зазубрене по краю, вкрите ніжними волосками, які містять ефірну олію. Цвіте все літо, суцвіття дрібні білі або з жовтувато-рожевим відтінком, розташовані, в пазухах верхніх листків. Виділяє сильний цитрусовий аромат з медовими нотками, який дуже подобається бджолам. Мелісса лимонна холодостійка культура, але у суворі зими може вимерзати, тому її слід садити на сонячних і захищених від вітру ділянках. У дощове літо, в загущених посадках, може вражатися грибковими захворюваннями. Розмножується поділом кореневища і насінням: кущ ділять, коли починають відростати пагони, насіння дрібне і проростає слабо. Пагони зрізають до цвітіння, в період бутонізації, у червні – на початку липня, сушать в тіні і зберігають в щільно закритій тарі. Використовують в медичних цілях і кулінарії, така приправа зробить будь-яку страву вишуканою. Як пряність додають в салати, соуси, до овочів і м’яса. Свіже, тонко нарізане листя – розкішна спеція до м’якого сиру.
Мелісса лимонна застосовується і в народній, і в традиційній медицині. Вона має заспокійливу, снодійним, спазмолітичну, протисудомну, болезаспокійливу і відхаркувальну дію.
Допомагає при головних болях, запамороченні, бронхіті, жовчних і ниркових кольках, метеоризмі, споживають як сечогінний і потогінний засіб. Благотворно впливає на серце – послаблює і припиняє тахікардію, знижує кров’яний тиск. З відварів і настоїв роблять компреси, при фурункульозі, ударах і виразках, полощуть порожнину рота при ангіні і запаленні ясен.
Відгуків немає, поки що.